ЩЕ РАЗ ПРО БУЛІНГ. БЕЗКОШТОВНІ «ГАРЯЧІ» ТЕЛЕФОННІ ЛІНІЇ

admin 22 - Февраль - 2022

ЩЕ РАЗ ПРО БУЛІНГ

Булінг (від анг. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» — задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки з метою заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.

Форми булінгу

• фізичний — нанесення ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка власності;

• словесний — обзивання, глузування;

• соціальний — виключення із групи (ізоляція);

• електронний (кібербулінг) — булінг із використанням технічних та електронних засобів (комп’ютер, мобільний телефон, електронна пошта і сайти соціальних мереж).

 Якщо ви стали свідком булінгу або кібербулінгу необхідно:

• виступити проти кривдника, дати зрозуміти, що він неправий;

• підтримати того, кого ображають;

• повідомити дорослим (вчителю, психологу, директору школи) про факт такої поведінки.

За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні, так чи інакше зазнавав булінгу в школі, потерпав від принижень і насміхань. Такі учні іноді просто бояться ходити до школи.

Жертви булінгу переживають важкі емоції — почуття приниження та сором, страх, розпач і злість. Допомогти жертві булінгу інколи досить просто. Перше, що ти можеш зробити, — не підтримувати тих, хто знущається. Твоє ставлення до них має бути таким, щоб ініціатори булінгу відчули, що ти не погоджуєшся з тим, що відбувається. Якщо бачиш, що з когось насміхаються, допоможи йому вийти з цієї ситуації, покажи своюпідтримку, скажи, що він чи вона не заслуговує на таке ставлення. Люди, яких ображають, часто почуваються самотніми — допоможи їм відчути, що вони не одні

 До кого можна звернутися, якщо ви стали свідком або жертвою булінгу:

— батьки; старший брат або сестра;

— друг (друзі) із старших класів;

— батьки кривдника;

— поліція;психолог;

— «гаряча лінія» з питань насильства та захисту прав дітей.

БЕЗКОШТОВНІ «ГАРЯЧІ» ТЕЛЕФОННІ ЛІНІЇ

Національна дитяча «ГАРЯЧА ЛІНІЯ»   Центру «ЛА СТРАДА-УКРАЇНА»:

0-800-500-333 (для дзвінків з мобільного)

  • З’явилася в Україні з початку 2013 року.                                    —
  • Консультують компетентні в дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники.                                                            
  •  — Тут маленькі українці знайдуть підтримку та пораду стосовно своїх проблем.                                                                            
  •     — Батьки, вчителі та вихователі матимуть змогу оперативно отримати індивідуальну консультацію стосовно порушень прав дітей.                                          

    Дзвінки на лінію – безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх операторів.

·     Національна «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» з питань запобігання насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога):

0-800-500-335 та 116-123 (безкоштовно з міських телефонів), 386 – для абонентів Київстар, Водафон  — 0-800-500-225 та 116-111

      На Національній «гарячій лінії» з попередження домашнього насильства можна отримати:

— інформаційні консультації (інформація про організації та установи, до яких можна звернутися у конкретній ситуації, перелік документів, які необхідно підготувати для звернення та інше);

— психологічні консультації (поради та підтримку психолога анонімно у телефонному режимі);

— правову допомогу (консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації, поради стосовно правильного складання необхідних документів тощо).

·                   Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба:

(044) 255 64 50, (044) 255 76 75

·       

     Єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги:

Зателефонувавши за номером 0 800 213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів), можна отримати такі послуги:

— безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;

— правові консультації;

— роз’яснення з питань отримання безоплатної правової допомоги;

— інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями;

— зв’язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв’язку.

Прокоментувати


Рекомендуємо